Історія - це цікаво

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії  та в позакласній  роботі (з досвіду роботи вчителя історії Москаленко Л.І.) Краєзнавство відіграє важливу роль в реалізації принципів  навчання й виховання на місцевому матеріалі. Без глибоких знань   історії  рідного краю неможливо формувати великі людські почуття, як любов до рідної землі, мови, до звичаїв та традицій, національної гордості  та патріотизму. Краєзнавча работа проводиться на уроках, у позакласній і позашкільній роботі з курсу вітчизняної історії.   Місцевий матеріал став невід'ємною частиною під час вивчення вітчизняної історії.  Історичне  краєзнавство стало важливим засобом підвищення якості знань  учнів з предмета, воно відкриває широкі можливості для самостійної діяльності учнів, для пошуку, дослідження і навіть невеликого відкриття. Це пробуджує в школярів глибокий інтерес до історії краю, країни, викликає потяг до знань.  З досвіду роботи можна стверджувати, що найбільший педагогічний ефект   історичне краєзнавство  дає тоді, коли вчитель не обмежується передачею готових відомостей, а організовує учнів на самостійний пошук краєзнавчих знань. Це забезпечує сприятливі умови для застосування в навчальній роботі різноманітних елементів пошуку й дослідження, широкого використання місцевих джерел, отриманих під час проведення екскурсій, походів, експедицій. Системна робота з краєзнавства забезпечує тісний зв'язок із навчанням, позакласною і позашкільною роботою. Важливим є урізноманітнення її форм і методів проведення, взаємозв'язок теоретичної і практичної роботи учнів. Спочатку школярам необхідно дати певний рівень знань з історії краю, навчити їх елементарних умінь і навичок краєзнавчої роботи, тільки після цього можна приступати до виконання конкретних практичних завдань. Основним  принципом вивчення  краєзнавчого матеріалу в шкільному курсі історії є науковість. Якість збору місцевого  матеріалу, його відбір, систематизація й методика використання у навчально-виховній роботі цілком залежать від вчителя. Для навчально-виховної мети Москаленко Л.І.  відбирає такі факти з місцевої історії,  які  в науковому плані достовірні, допомагають правильному  розумінню   закономірностей   розвитку історичного процесу, мають важливе освітнє та виховне значення, є типовими для краю, відображають умови його розвитку, що історично  склалися,   впливають  не тільки на свідомість; але й на почуття учнів, пробуджують в них інтерес  і любов до історії краю, Батьківщини. Велике пізнавальне і виховне значення має матеріал, що розкриває перспективи розвитку краю, міста. Тут важливо підібрати факти, цифри, ілюструючи минуле, сьогодення і майбутнє краю. Важливим є встановлення синхронності подій з історії України з історією краю. Для цього вчитель організовує роботу зі  складання синхроністичної таблиці. Історія України Століття, роки Історія краю Краєзнавчий матеріал має ефект у навчально-виховному процесі тоді, коли він: а) є не тільки засобом ілюстрації й конкретизації загальноісторичних подій та явищ, але й дже­релом отримання нових знань, розширення наукового кругозору учнів; б) зручний для порівняння, зіставлення із загальнодержавним; в) тісно пов'язаний із загальноісторичними подіями і розкриває і особливості розвитку краю. Краєзнавчий матеріал за значенням умовно можна розділити на дві групи: а)матеріал суто місцевого значення (наприклад, створення залізничної лікарні А.Лисенком, братом всесвітньовідомого композитора М.Лисенка); б)матеріал, який виходить за межі краю та є основним в історії України (наприклад, заснування міста Знам’янки як важливого вузла при розбудові мережі залізниць в Наддніпрянській Україні). Краєзнавчий матеріал дозволяє бу­дувати пояснення матеріалу методом індукції і дедукції, тобто йдучи від власного до загального, коли на місцевому, знайомому учням матеріалі розкри­вається зміст наукових положень, і, навпаки, — від загального перехо­дити до розгляду  власного, місцево­го матеріалу (наприклад, розпочинаючи з історії театру в Україні в другій половині ХІХ ст. перейти до виникнення театру корифеїв в м. Єлисаветграді).  Виходячи зі змісту та значущості  краєзнавчого матеріалу, вчитель обирає час його викладу.                             Щодо методики використання і краєзнавчого матеріалу на уроках  історії, то збір  матеріалу з  місцевої історії,  його класифікація, обробка, систе­матизація  ставлять на меті вико­ристання його на уроках та в позакласній роботі з учнями. Зібраний  матеріал більше і краще можна використати, якщо він докладно й добре вивчений, методично опрацьований. Тому використанню матеріалу завж­ди передує ретельна робота вчителя щодо його вивчення й виявлення всього цінного і необхідного у навчально-виховному процесі. Місцевий матеріал, з одного бо­ку, — засіб активізації пізнавальної діяльності учнів і конкретизації загальноісторичних подій, а з іншо­го, — частина системи знань з віт­чизняної історії. Практика вчителя  засвід­чує, що використання краєзнавчого матеріалу на уроках не тільки не викликає перевантаження учнів, а навпаки, значно полегшує засво­єння курсу історії, робить знання учнів більш міцними і глибокими. Залежно від змісту краєзнавчого ма­теріалу, його значення для історії країни і краю, мети уроку, краєзнав­чий матеріал може бути вивчений до проходження теми, на початку вивчення, в середині та наприкінці. Вчитель використовує   матеріал по-різному: під час викладу вчите­ля, у повідомленні або доповіді учня, на лекції, на екскурсії чи  семінарському занятті, під час ро­боти  з книгою, картою, музейним експонатом, в проектній діяльності та ін. Комп’ютерна презентація є важливим інструментом у роботі Москаленко Л.І. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій сприяє створенню комп’ютерної бази даних ( фактологічний матеріал, візуальний ряд, презентації) та розробки навчальних краєзнавчих проектів учнів, що забезпечує нову якість  у передаванні і засвоєнні краєзнавчого матеріалу. Методи використання вчителем комп’ютерних презентацій  на різних етапах уроку 1.Організаційний етап. Демонстрація теми уроку, мети, очікуваних результатів, плану роботи учнів. 2.Мотиваційний етап. Формування зацікавленості уч­нів під час сприймання інфор­мації. Зображення на моніторі Доповнює розповідь вчителя, або вчитель пояснює зміст слай­дів. 3.Вивчення нового матеріалу. Наочне зображення надає мож­ливість   підвищити   рівень   засвоєння учнями навчального ма­теріалу. Грамотна система навігації дозволяє в будь-який момент уроку зупинити презентацію та повернутися до вже вивченого фрагменту матеріалу для його повторення та закріплення. 4. Узагальнення та систематизація знань. Для кращого запам'ятовування та структурування одержаних знань вчитель може робити ог­ляд вивченого матеріалу за до­помогою слайдів. Мережа Інтернет дає можливість використовувати сайт виконавчого комітету Знам’янської міської ради, який постійно оновлюється. Використання місцевих матеріалів у процесі поглиблення знань учнів з історії допомагає створити правильне відображення минулого. У процесі краєзнавчої дослідницької діяльності учні самостійно засвоюють навчальний матеріал та здобувають навички застосування його на практиці.  Важливе місце у формуванні національної самосвідомості відводиться індивідуальним формам позакласної краєзнавчої роботи – написанню та захисту самостійних творчих та дослідницьких робіт; створенню мультимедійних презентацій по досліджуваній темі. Під час виконання індивідуальних творчих і дослідницьких завдань краєзнавчого змісту учні стають не лише об’єктами педагогічного впливу, але й суб’єктами виховання. Вони сприймають мету і завдання, визначені педагогом, як особистісно і суспільно значущі, володіють змістом роботи, організовують і виконують власну дослідницьку діяльність, перетворюючи її на процес саморозвитку та самореалізації. Як  свідчить досвід роботи, нові інформаційні технології, які використовуються вчителем,  спонукають школярів до створення власних учнівських проектів. Тематика учнівських проектів з вивчення історії краю: -              Театр корифеїв (екскурсія до м. Кіровограда, відвідування театру, створення відеофільму в поєднанні з презентацією). -              Корифей української музики М.Лисенко і наш край (Екскурсії до місцевого краєзнавчого музею, по місту, робота з документами та створення презентації). -              Наш земляк І.П.Похитонов – всесвітньовідомий художник. -              Т.Шевченко і наш край. -              Мистецтво краю. -              Знам’янщина  у вирі  визвольних  змагань ХХ ст. -              Холодноярська республіка. -              Визволення міста Знам’янки від німецько-фашистських загарбників (Факти. Події. Пер        соналії). Вони захищають незалежність України (збір матеріалів про випускників, батьків учнів школи - учасників АТО) та ін. У сучасних умовах  вивчення  краєзнавства можна використати  новітні  дослідницькі технології.  Однією із них є «усна історія» як новий синтезований напрям  історичних досліджень.   Сутністю цього дослідницького напряму є запис спогадів очевидців тих чи інших  подій про якийсь життєвий період. Таким чином з’являється новий тип джерела -  усне історичне джерело, створене за допомогою опитування ( через інтерв'ю, бесіду, анкетування) і має свою методологію. Позитивно впливає на якість засвоєння учнями краєзнавчого історичного матеріалу використання пам’яток, які розвивають в учнів навички самостійної роботи. Наприклад, у ході роботи над темою «Україна  в роки Другої світової війни (1939-1945р.р.)» учитель пропонує школярам під­готувати розповідь на основі спогадів людей, які були свід­ками тих подій. Як правило, це люди старшого покоління: бабусі та дідусі, родичі, знайо­мі. Учням пропонується скласти розповідь на основі спогадів за планом: 1. Скільки їм було років під час війни? 2. Де вони проживали? 3. Чим займалися? 4. Що запам'ятали з тих часів? 5.Що вони знають про  бойові дії  на території краю, життя людей в період німецької окупації. 6. Де і як зустріли кінець війни? 7. Як війна торкнулась їх родин? За допомогою спогадів учні з'ясовують, як люди жили в роки війни, де і як зустріли по­чаток та кінець війни, дізна­ються про партизанський рух тощо.  Під час організації пошукової та дослідниць­кої роботи особливе місце посідає формування у школярів критичного мислення, яке передбачає володіння певними прийомами, що в сукупності створюють ефективну методологію опрацювання інформації. Оскільки учні працюють з різними джерелами історичної епохи, вони мають вміти зі­ставляти цю інформацію та критично її осмислю­вати. Таким чином, завдяки дослідженню усних історич­них джерел спільно твориться історія українського народу та формується його історична пам'ять. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, вчитель формує гідне майбутнє нашого народу. Вони славу здобували Україні біля Крут

Вони славу здобували Україні біля Крут    99 років тому біля залізничної станції Крути відбувся бій, який забрав життя студентів та учнів, що захищали підступи до Києва від ворожої більшовицької навали.  Трагічна загибель героїчної молоді під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну, за вільний вибір майбутнього. Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».      Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.        У зв’язку  з відзначанням у 2017 році 29 січня Дня пам’яті Героїв Крут, з метою посилення ролі національно-патріотичного виховання учнів, в нашому закладі відбулися такі заходи: інформаційні хвилинки «Герої Крут» (1 – 4 кл.), тематичні години спілкування «Пам'ять про минуле» (5 – 6 кл.), усний журнал «Крути – наша слава, наша історія»  (7 – мі  кл.), філософський стіл «Безсмертна слава лицарів Крут» (10-ті кл.), бесіда  «Герої Крут – ніхто не забутий» (8-мі кл.), круглий стіл «Вони славу здобували Україні біля Крут» (9 - ті кл.), усний журнал «Волі народної дзвін”» (День пам’яті героїв, що полягли під Крутами) (11 кл.), конкурс стінгазет «На Аскольдовій могилі – український цвіт» (9 -11 кл.), виставка-реквієм «Згадаймо юність, що горіла в Крутах»  (шкільна бібліотека).   Суть та ідеологія політики Росії за століття принципово не змінилися, чим і зумовлена вражаюча схожість її дій на початку ХХ століття і нині. Ця подія дає нам урок – прагнення до свободи треба захищати незалежно від історичного часу. Круглий стіл до Дня Соборності України      20 січня 2017 року учні 11-х класів НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ступенів № 3–гімназія» стали учасниками круглого столу на тему: «Сторінки історичної правди. Шлях до Соборної Незалежної України». Учні підготували цікаві виступи з використанням електронних презентацій та взяли активну участь у диспуті «Чи використала Україна свій історичний шанс на початку ХХ ст.».        20 січня 2017 року журі в складі заступника директора з виховної роботи Москаленко Л.І. та вчителів історії Бевз Л.В., Білокамінської Т.І., Литвина В.І. переможцем конкурсу визначили учнів 5-А класу (класний керівник - Кубрак О.П.)